Сидр Monbar: відродження таємниці тамплієрів у традиційному напої

Наше сьогодення нерозривно пов’язане з історією: без минулого немає майбутнього. Легендарні тамплієри, лицарі-монахи, залишили величезний спадок для майбутніх поколінь. Їхні здобутки крізь століття знайшли неочікуване продовження – і це натуральний крафтовий сидр Monbar.

Середньовічна історія ордену тамплієрів та сучасний сидр: Monbar об’єднує

Найкращі відкриття приходять саме у той момент, коли найменше на них очікуєш. Саме так починалась історія натурального крафтового напою Monbar. Яна Матвійчук, засновниця бренду та історик за освітою, під час подорожі на Закарпаття відвідала руїни Середнянського замку. Зацікавившись його історією, вона занурилась в архівні матеріали та почала збирати місцеві перекази. Є дані, що цей замок був осередком легендарного ордену тамплієрів. Виявилось, що вони не просто були оборонцями та глибоко віруючими людьми, але й талановитими господарями, які займались садівництвом та, зокрема, готували натуральний сидр.

Ця знахідка стала справжнім каталізатором для створення неординарного проєкту. Яна вирішила відродити давню традицію приготування сидру на Закарпатті.

На жаль, на Закарпатті автентичні рецепти сидру вони були втрачені. Після довгих пошуків виявилося, що саме австрійський рецепт був ідентичним до того, за яким тамплієри (за легендами) готували сидр на Закарпатті. Тому троє амбітних підприємців вирушили в Австрію з метою віднайти класичну рецептуру приготування натурального сидру.

Так і з’явився бренд Monbar. Цей сидр не просто якісний та смачний. Він втілює в собі тисячолітню історію та міць одного з найзагадковіших орденів в історії.

Хто такі тамплієри?

Заведено уявляти тамплієрів як класичних лицарів у білих плащах з червоним хрестом. Втім насправді вони в першу чергу були монахами, які дали обітницю послуху та бідності. Орден був створений не для війни, а для захисту паломників, які прямували до Єрусалиму після Першого хрестового походу. Свою загальну відомість тамплієри отримали завдяки цікавому парадоксу: свідомо відмовляючись від усіх земних благ, вже за кілька десятиліть вони стали однією з найвпливовіших організацій в Європі. 

Безпосередньо сам орден тамплієрів був заснований у 1119 році французьким лицарем Гуго де Пейн. Одним з найперших та найважливіших членів ордену став Андре де Монбар (саме на честь нього і названий український крафтовий сидр).

Первісною метою ордену був захист беззбройних християнських паломників від численних розбійників, які чатували на шляху до святих місць. Тамплієри здобули підтримку церкви, зокрема самого Папи Римського. Святий Бернард Клервоський, соратник Андре де Монбара, посприяв тому, щоб орден отримав офіційне канонічне визнання та мав чіткий монастирський устав.

Від скромних монахів до найвпливовішої організації в Європі

Насамперед тамплієри були монахами. Вони жили у надзвичайній строгості, не мали власного майна, переважну більшість часу проводили у молитвах та дотримувались суворих постів. В якості своєї символіки вони обрали зображення двох лицарів на одному коні, що є знаком братерства, бідності та спільного шляху.

Не шукаючи багатства, орден тамплієрів із часом став символом значного впливу та великої фінансової сили. Лицарі-монахи завдяки своїй репутації захисників віри отримували величезні пожертви від монархів та простих вірян. Їм щедро дарували землі, замки, родючі господарства. Тамплієри отримували прибутки від торгівлі та водночас були звільнені від мит та податків.

Орден не просто накопичував багатство, але й запропонував інноваційне на той час рішення. Так, паломник, що вирушав у небезпечну подорож до Святої землі, міг здати свої гроші у представництві тамплієрів (наприклад, у Парижі або Лондоні). Він отримував спеціальний чек або вексель, що гарантував повернення еквівалентної суми в Акрі (хрестоносній столиці в Леванті)  або будь-якому іншому місті, де були представництва ордену. Таким чином паломники могли захистити свої гроші та не боятися пограбувань на небезпечному шляху.

Втім тамплієри не лише надавали депозитні послуги. Вони також активно займались кредитуванням: давали позики королям, аристократам та навіть Папі Римському. Саме завдяки цій діяльності орден отримав і політичний вплив, оскільки боржники були залежні від фінансових можливостей тамплієрів. Своєю чергою, лицарі-монахи мали можливість фінансувати масштабні проєкти: зокрема, будівництво фортець, хрестові походи тощо.

Командорії тамплієрів: основа середньовічної логістики

Орден тамплієрів відомий і створенням спеціальних укріплених осередків — командорій. Вони виконували одразу декілька функцій. Це були військові бази, фінансові установи, адміністративні центри. Розміщувались вони по всій території Європи. Це дозволило створити потужну організовану мережу як для забезпечення військових пересувань, так і проведення фінансових операцій.

Середнянська фортеця, яка розміщена на Закарпатті, за переказами також була командорією ордену.  Так званий «замок тамплієрів» був не просто осередком лицарів-монархів, але й важливим адміністративним центром. Тамплієри не лише присвячували себе духовному вдосконаленню, але й займались господарством: вирощували яблука, готували натуральний сидр для себе та на продаж.

Занепад тамплієрів або розповідь про жадібність монархів

Величезна влада та багатство ордену стало на заваді амбітному королю Франції Філіпу IV. З одного боку він накопичив колосальні борги перед тамплієрами. З іншого — хотів позбавити орден влади та контролю. Саме тому він цинічно звинуватив їх у єресі, богохульстві та інших гріхах.

У п’ятницю, 13 жовтня 1307 року (до речі, саме цей день став символічним прообразом негараздів), за наказом короля всі члени ордену тамплієрів на території Франції були арештовані та піддані жорстоким тортурам. Все майно учасників було конфіскованою Вже за 5 років Папа Климент V офіційно розпустив орден. Останній великий магістр тамплієрів, Жак де Моле, був спалений на вогнищі у 1314 році. Так і закінчилась епоха благородних лицарів-монахів.

Сидр Monbar: спадок тамплієрів

Попри доволі сумну історію легендарного ордену, спадок легендарних шляхетних лицарів і досі відчувається та зберігається. Один зі здобутків у вигляді унікального рецепта крафтового сидру отримав друге життя завдяки бренду Monbar. Це данина поваги до справжніх героїв свого століття. Історія тамплієрів — це симбіоз жертовності, духовності, чистоти та сили. Навіть крізь тисячоліття їхні ідеї та цінності знов актуальні.

Сидр Monbar — це втілення духу тамплієрів. Це чисті наміри, безкомпромісна якість та глибокий зв’язок з історією. Ми створюємо напій не лише для тих, хто цінує смак, але й зберігаємо для нащадків історію, яка стоїть за ним.